етнічна група

(2. Gp)

1. n ком., марк. група; угруповання; клас; організація; колектив; a груповий; колективний; 2. ком., юр. група; концерн; об'єднання компаній; організація

1. об'єднана за певними ознаками і властивостями сукупність предметів, осіб тощо; 2. група акціонерних товариств, зокрема холдингова компанія (holding company) разом з дочірніми компаніями (subsidiary)

═════════■═════════

ad hoc group спеціальна група; administration group адміністративна група; advisory group консультативна група • група консультантів; age group вікова група; allied trade споріднена торговельна група; business group група підприємців; business contact group група ділових зв'язків; buyers' group група покупців; campaign group група, яка організує кампанію; citizen's action group діюча громадська група; commodity group група товарів • товарна група; community group громадська група • група місцевої громадськості; comparable group порівняльна група • схожа група • подібна група; competing group конкуруюча група; consumer group група споживачів; consumer boycott group група споживачів, які беруть участь у бойкоті; consumer interest group група захисту інтересів споживачів; consumer protection group група захисту інтересів споживачів; consumer satisfaction group група вивчення задоволеності споживачів; control group контрольна група; current business group функціонуюча ділова група; customer group група клієнтів • група замовників; demographic group демографічна група; design group група проектувальників; development group група розвитку фірми • група розвитку; discussion group колоквіум • семінар; economic group економічна група • господарська група; economic-and-social group соціально-економічна група; encounter group групова зустріч для обговорення спільних проблем • зустріч для вільного і відвертого обміну думками у вузькому колі • групи за інтересами • групова психотерапія; environmental group група захисників навколишнього середовища; ethnic group етнічна група; examining group група експертів • група експертизи; experimental group експериментальна група; focus group група для тематичного опитування • фокус-група; forecasting group група прогнозування; formal group формальна група • формальний колектив; homogeneous group однорідна група • група з однорідним складом; income group група за рівнем доходів • група населення, яка має однаковий дохід; industry group галузева група • група за галуззю діяльності; informal group неформальна група • неформальний колектив; interest group група, об'єднана загальними інтересами; lasting group довговічна група • стабільна група; leadership group група лідерства; life-style group група за способом життя; loaning group кредитна група; lobby group група лобістів • група людей, яка чинить тиск на керівний орган для прийняття певного рішення; management group група управління; manufacturing group виробнича група; matched group ідентична група • парна група • порівняльна група • сумісна група; medium-income group група за середнім рівнем доходів; membership group членський колектив • група членів; minority group національна меншість • меншість; national group національна група • група осіб однієї національності; natural group природна група; new product development group група спеціалістів — розробників нових товарів; nomadic group кочова група; noncompeting groups неконкурентні групи; occupational group група за родом зайнятості • професійна група; order receiving group група, яка приймає замовлення; peer group група рівних; performing arts group група виконавців • мистецька група; policy group група, яка опрацьовує стратегію; political group політична група; population group група населення; pressure group група тиску • група, яка обстоює певні інтереси • група, об'єднана спільними інтересами; primary group первинна група • первинне оточення • первинний колектив; producers group виробнича група; product group товарний підрозділ • товарна група • група товарів; product line group асортиментна група • група товарів, близьких за номенклатурою; product test group група випробування товару • група товарних випробувань; professional group група професіоналів; project group проектна група; psychological group психологічне угруповання; public interest group група захисту інтересів громадськості • група громадських інтересів; purchasing group закупівельна група; quality assurance group група забезпечення якості; racial group расова група; reform group група реформаторів; repair group ремонтна група; research group дослідницька група; retailers' buying group об'єднання роздрібних торговців; risk group група ризику; secondary group вторинна група • вторинне оточення • вторинний колектив; select group вибрана група; social group суспільна група; social action group група суспільної дії; socioeconomic group соціально-економічна група; sociological group соціологічна група; special-interest group група зі спеціальними інтересами; statistical group статистична група; study group робоча група • дослідницька група; task group цільова група; target group цільова група; technical group технічна група • група технічних спеціалістів; test group випробувальна група • дослідна група; trade group галузева група; trading group торговельне об'єднання; transportation group транспортна група; upscale group група, вища від середнього рівня; user group група користувачів; viewing group група глядачів; wage rate group група одного розряду заробітної плати; watchdog group група нагляду • контрольна (ревізійна) група; working group робоча група

═════════□═════════

group annual report річний звіт об'єднання; group assurance scheme система колективного страхування; group balance sheet балансовий звіт групи компаній; group case study груповий аналіз конкретних ситуацій • груповий розгляд конкретних проблем; group company концерн • змішана компанія • спільна компанія; group deficit груповий дефіцит • дефіцит бюджету групи компаній; group discount ставка обліку групи компаній; group dynamics групова динаміка; group earnings доходи групи компаній; group equity капітал групи компаній; group financial statement фінансовий звіт групи компаній; group health insurance колективне медичне страхування; group information інформація про стан концерну; group insurance колективне страхування; group leader лідер угруповання; group leasing колективна довгострокова оренда; group life insurance групове страхування життя; group management колективне керівництво; group managing director директор-розпорядник групи компаній; group of companies група компаній • концерн; group of experts група експертів; group of investors група вкладників капіталу • група інвесторів; Group of Seven (G7), G-7 countries група семи (провідні країни Заходу: Великобританія, Німеччина, Канада, США, Франція, Італія, Японія); Group of Eight, G-8 countries група восьми (Великобританія, Німеччина, Канада, США, Франція, Італія, Японія, Росія); group of Ten, G-10 countries група десяти (члени Міжнародного валютного фонду: США, Канада, Бельгія, Нідерланди, Великобританія, Італія, Франція, Німеччина, Швеція, Японія); group outline спільний план діяльності групи компаній; group pension fund колективний пенсійний фонд; group policy груповий поліс; group profit прибуток групи компаній; group relations взаємостосунки між членами колективу; group taxation оподаткування групи компаній; group turnover товарооборот групи компаній; G-5 countries група п'яти (провідні країни Заходу: Великобританія, Німеччина, США, Франція, Японія); to group with поєднуватися/поєднатися • поєднуватися/ поєднатися з

group²:: group of companies

СУБ'ЄКТ ( від лат. subjectum - те, що лежить внизу, знаходиться в основі) - 1) В широкому розумінні особа, організована група осіб, соціальна, етнічна та політична спільнота, суспільство в цілому, що здійснюють властиву їм діяльність, спрямовану на практичне перетворення предметної дійсності, теоретичне і духовно-практичне освоєння об'єктивної реальності; носій означених якостей, що уможливлюють виконання ним суспільно значущих функцій. Необхідними рисами С. є: предметність, що означає бути предметним утворенням і діяти тільки предметним способом; свідомість, яка відображає реальність, зорієнтовує С. у навколишньому середовищі та визначає мету діяльності (заперечення предметності С. і зведення його до свідомості характерне для ідеалізму); активність, яка забезпечує провідну роль С. у взаємодії з навколишнім світом (ігнорування активності С. характерне для споглядального матеріалізму); воля, наявність якої робить предметну діяльність здійсненною і забезпечує досягнення поставленої мети. 2) В теорії пізнання одна з основних категорій, що є специфікацією С. взагалі в умовах пізнавальної діяльності. Позначає активний компонент пізнавального відношення, протилежний до пізнаванної дійсності - об'єкта. В процесі пізнання С. взаємодіє з об'єктом, спрямовує на нього свої пізнавальні здатності, перетворює і відображає його, формуючи систему знання про об'єкт. Основним питанням у розумінні природи С., від якого залежить філософська спрямованість теорії пізнання, є правильне визначення його статусу щодо об'єкта і навпаки І. сторичний досвід розвитку науки беззастережно доводить вірність вихідного постулату про принципову незалежність об'єкта пізнання від С. в межах їх пізнавального відношення, хоча С., включаючи об'єкт у свою діяльність і застосовуючи до нього пізнавальні здатності, істотно суб'єктивізує об'єкт. Невизнання цього постулату веде до суб'єктивізму або наївного реалізму. С. формується в процесі індивідуального розвитку під впливом соціального, культурного та інтелектуального середовища, яке склалося на конкретному історичному етапі, засвоюючи нагромаджений соціальний і пізнавальний досвід. Тому, будучи предметним утворенням, С. пізнання має виразну суспільно-історичну природу. На протилежних позиціях стоїть гносеологічний антропологізм. 3) У формальній логіці один із трьох складників простого судження - С., предикат, зв'язка. В змістовному висловлюванні С. виражається словом або словосполученням, що позначає предмет, на який спрямована думка. В твердженні "Українська культура є самобутньою" С. виступає "українська культура". В формах суджень С. здебільшого позначається лат. літерою S, в судженнях, що мають вигляд пропозиційних функцій (логічна функція), - предметною змінною. Судження може мати кілька С.

ОБОВ'ЯЗОК - одна з основних категорій етики і моральної свідомості; моральне зобов'язання окремого індивіда, групи осіб, класу, народу та ін., що постає для них як конкретне практичне завдання. О. - внутрішня настанова людини чинити у відповідності до певних моральних норм і цінностей, що існують у суспільстві; така позитивна ціннісна орієнтація, котра не може здійснюватися без елементу самопримусу, вольового зусилля. Тому виконання О. передбачає наявність свободи волі. Дія, здійснювана під зовнішнім примусом або в результаті насильства, не має етичного значення М. оральний О. необхідно відрізняти від різноманітних суспільних вимог - виробничих, громадських та ін. (професійний О., військовий О. тощо). О. моральний орієнтований на цінність особистості, безумовну повагу до людської гідності, утвердження гуманності. Саме ця відмінність емпіричних, морально-санкціонованих суспільних вимог і власне морального О. особистості інколи породжує внутрішній конфлікт, вирішити який може лише сама людина як відповідальний суб'єкт свого морального вибору. В історії етики і моралі тлумачення природи і походження 0. - одна з найскладніших проблем. Основа і джерело О. пов'язувались з тим чи іншим розумінням моральної необхідності і вбачались: у Божих заповідях, апріорному моральному законі (категоричному імперативі), космічних законах, людській природі, прагненні людини до насолоди або щастя, суспільних настановах та ін. На розуміння морального О. суттєвий вплив справляла також відповідь на питання про те, хто або що визначає, зрештою, його зміст: Бог, "Божественний розум" (неопротестантизм, неотомізм), суспільство (соціально-апробативні теорії), совість (Фіхте), моральне почуття (теорія морального почуття) тощо. Питання про межі 0. також тлумачиться неоднозначно. Так, представники деонтологічного інтуїтивізму вважали важливим для виконання 0. лише саму дію, а не мотиви, якими керується людина. Представники теорії морального добра, навпаки, вирішальне значення надають характерові мотиву. Як духовно-моральний феномен суспільного життя О. має конкретно-історичний характер. Кожна епоха, соціальна група, релігійна чи етнічна спільнота мають своє уявлення про О., яке складається в рамках тієї чи іншої культури з притаманними їй цінностями. Загальні моральні вимоги здатне виробляти лише суспільство у цілому на основі колективного історичного досвіду людей. Вирішення проблеми морального О. стосовно тієї чи іншої конкретної ситуації - особиста справа окремої людини. Кожна людина повинна не лише усвідомлювати об'єктивний зміст О., а й нести відповідальність перед своєю совістю, в якій, у кінцевому підсумку, зосереджується онтологічний аспект її моральних зобов'язань. О. передбачає як усвідомлення мотивів поведінки, так і опертя на моральні почуття. Усвідомлення 0. допомагає людині подолати розрив між тим, що є, і тим, що повинно бути; тому виконання О. може бути пов'язане із запереченням певних моральних норм і цінностей. Кардинальні зміни у світогляді сучасної людини спричинюють появу протилежних етико-філософських висновків стосовно умов її нинішнього буття взагалі і проблеми морального О. зокрема. Такими є, з одного боку, переконання багатьох сучасних філософів щодо принципової неможливості формування універсальних основ морального О., з іншого - активний пошук його нових засад, що включають імперативи такої діяльності, яка не була б руйнівною для можливостей життя в майбутньому (Йонас), забезпечувала б виживання людського роду як "реальної комунікативної спільноти" (Апель).